Можливо, але мені здається, що треба намагатися уникати багатозначності. За "сучасний", хоча воно за складницями цілком могло би підійти, уже закріплене значення. Особисто я намагаюся уникати плутанини
"Сучасний" із значінням "новочасний" – з галицького вжитку, та ще й недоречного.
<мені ЗДАЄТЬСЯ, що треба намагатися уникати багатозначності>
Tac.
"Mnogoznacynœsty" e metonymia, a bez yeyui bui ne boulo rozvitcou gédnui móuvui na suété.
Не нудіть. Вам уже не раз казали, що не завжди можна перекласти чуже слово одним своїм, а ви мені знову за рибу гроші.
Було б бажання.
Просто, бачу, ліпите загальновживані слова не вперше, а коли Вам кажеш про недоречність, Ви починаєте гримати дверима 🤷♂️
Ви перебільшуєте. Мені просто неохота пояснювать вам раз у раз багатозначність слів.
І що значить "було б бажання"? Так чинили сталінські мовознавці, приладнуючи українські мовні звичаї до московських.
"Так чинили сталінські мовознавці, приладнуючи українські мовні звичаї до московських."
Ви про що?
О, знову про багатозначність слів 🤦♂️
Треба скоротити нашу мову до кількох тисяч чи, може, сотень слів. Ото наша мова буде найбагатшою 🤦♂️
"Ви про що?"
Про "було б бажання".
《О, знову про багатозначність слів 🤦♂️
Треба скоротити нашу мову до кількох тисяч чи, може, сотень слів. Ото наша мова буде найбагатшою 🤦♂️》
Тут осідок про мову, а не про теятер.
"Про "було б бажання"."
Я не розумію, це московщина? Якщо так, та як тоді правильно?
А я про що?
Коли ви розказуєте про польщину чи московщину, вас цікаво слухати.
Коли про "багатозначність", гасіть свічки, лягайте спати 🤷♂️
Від миг, мигкий
<-гк- якось криво звучить>
Crivo ne züynity, ta ‹-oc, -c-› u rousscé tuority scoréixie znacyeinïa rœuna lat. ‹-abilis, -ibilis›, porœunaite: ‹cròxoc, cruxcuy›, ‹lamoc, lamcuy›, ‹suipoc, suipcuy›, ‹bridoc, bridcuy›, ‹çoupoc, çoupcuy›, ‹tròvoc, truvcuy›, ‹lipoc, lipcuy›, ‹gonoc, gœuncuy› ipr.
Та я теж думаю, що якось криво.
Наприклад, синхронне плавання — сумигке плавання 🙄
Тоді краще сумижне 🤔
миг є і мить, і миттєвий рух, тож мені довподоби
Від миг
Порівн. друг — дружний, райдуга — райдужний, повага — поважний, берег — прибережний, брага — бражний тощо
1. техн., книжн. Який відбувається, діє паралельно; який точно збігається з іншими періодично змінними явищами чи процесами
Сучасний, одночасний, співчасний — не підходить.
Наприклад, підставте сюди синхронне плавання й підбирайте відповідники.
Гадаю, краще підбирати щось на взір мить, миг.
Сумитний — якось не дуже зрозуміле. Думаю, краще сумижний, або сумигкий.
Синхронний — сумижний/сумигкий — тобто одномижний, одномиттєвий, одномоментний, односекундний
Синхронне плавання — сумижне плавання
Синхронний режим — сумижний режим (чи яке там слово)
Синхронне навчання — сумижне Н.
Синхронний переклад — сумижний переклад
Синхронний генератор — сумижний генератор, або виробник
Roussca móuva dasty tuoriti siaca slova:
‹sõ-késen›, ‹rœunokésen› (porœun. ném. ‹gleichzeitig›, nzm. ‹gelijktijdig›), ‹tèzokésen› (porœun. drous. slova na ‹tyzo-, тьзо-›), ‹tuikésen, tuigykésen› (porœun. ‹tuigydeny›, cx. ‹týden›)›
E lixie uibyrati cotro slovo imeity znaciti "synchronous, σύγχρονος", cotro "simultaneous, ταυτόχρονος", cotro "isochronous".
Pazi, u dœunscé, napr.: ‹samtidig› mogeity znaciti i "synchronous" i "simultaneous* i *contemporary".
Isce, za 
sum.in.ua: suchasnyj imeity slovo ‹sõkésen› tri znacyeinïa: i "simultaneous", i "contemporary" i "modern". Sœige tri znacyeinïa sõty i ou dœunscoho ‹samtidig›, i ou greçscoho ‹σύγχρονος,›.
Модерний, як я розумію, є "сучасний для конкретного періоду".
Тож ~сейчасний виходить "стосовний цього часу".
~Своєчасний, свогочасний ← свого часу.
《Це я сліпий, чи це Ви не навели класиків? Я пройшовся по r2u.org.ua та ГРАКу, і знайшов лише приклади від Гната Хоткевича та Бориса Грінченка, чого недосить. Не відходьте від запитання, бо інакше Ваші слова – пуста балачка.》
А що Вам заважає поґуґлить "та таки так"?
Побачив у Марусі, Глеку Авмросія Метлинського і як я писав передніше, у Грінченка та Хоткевича. Та чи класики це?
паралельний
goroh.pp.ua: спів-
Спів- , як й одно- вказує на рівність, збіг проміжків часу, упродовж яких відбуваються, наприклад, перебіги
Це два різні слова. На перше я пристав би, а на друге, з галицьким "спів-" – ні.
Чому Ви так не любите галицький діялект, та й діялекти взагалі? Вже вкотресь бачу від Вас коментарі з несхвальними заувагами про діялекти й говірки. (Про всяк випадок, я киянин, а не галичанин)
Ваше почуття хибне. Я ніде не висловлював нелюбов до галицької говірки, та й до говірок узагалі.
Коли людині чужа жива народна українська мова, не важить, вона з Києва чи з Галичини.
"не висловлював нелюбов"
хиба не "не висловлював нелюбові/ви"?
Ваша правда.
—
Одночасний ≠ синхронний
Синхронне плавання — одночасне плавання?
Співчасний +
Співчасний —
Це польське współczesny
《Співчасний —
Це польське współczesny》
Та таки так.
"Та таки так."
Це точно українська? Бо звучить неоковирно. Чому б не "Та виглядає так"?
"Виглядати" в значенні "мати певний вигляд", імовірно, є не питоме(московське) значення
І що саме тут "звучить неоковирно"?
《Це точно українська? Бо звучить неоковирно.》
Питайте в класиків та в людей, що розмовляють українською з діда-прадіда.
《Виглядати》в такому значінні – калька німецького "ausssehen". У Грінченка його не знайдете:
r2u.org.ua: виглядати.
"Співчасний —
Це польське współczesny"
Ні, оскільки я й не знав досі, що по-польськи так. Тому нічого польського
Галицький "спів-" – польський "współ-". Як то кажуть, незнання закону не звільняє од одповідальності.
Я передніше так само писав щодо «спів-». Не годиться воно.
<Я передніше так само писав щодо «спів-».>
To dournyõ'ste pisali, hi p. Olexa Rousin.
Drous. ‹ис полу, исполу, съ полу, съполу›.
Тобто "спів-" точно наше? Спасибі! А "веле-"?
<To dournyõ'ste pisali, hi p. Olexa Rousin.
Drous. ‹ис полу, исполу, съ полу, съполу›.>
До чого тут це?
Ви можете представити з писемних джерел "исполучастный, сполчастный, співчасний"? Чи щось таке?
Це польський перейняток, його можна знайти в словниках столітньої давности — тоді мода була ліпити все польсько-галицьке
Ви можете "представити" докази того, що це з польської? Окрім схожості, бо це не доказ?
《To dournyõ'ste pisali, hi p. Olexa Rousin.
Drous. ‹ис полу, исполу, съ полу, съполу›.》
Та аж ніяк. Я розумію ваш довід, та він перекривається тим, що в більшості українських говірок такого вжитку не засвідчено. А дурість те, що ви щоразу ганите мовний ужиток більшої частини України як змосковщений.
От тут я з Вами згоден
<Ви можете "представити" докази того, що це з польської? Окрім схожості, бо це не доказ?>
Я про "спів-"
"<Ви можете "представити" докази того, що це з польської? Окрім схожості, бо це не доказ?>
r2u.org.ua: Співчасний"
До речі, Ви, виходить, не розумієте одну дуже суттєву накову засаду: "відсутність доказів -- не доказ відсутності". Це не про цей випадок, звісно, але взагалі. Бо як "доказ відсутності" Ви наводите відсутність доказів
Ви, виходить, не розумієте української мови, якщо пишете таку дурню.
Як каже пан Олекса, не марнуйте мого часу
Цілком розумію Мову. Щось, крім голослівних закидів, буде? Джерела, посилання на доказ того, що спів- чуже?
"Ви, виходить, не розумієте української мови, якщо пишете таку дурню."
Дурню тут написали Ви. Я ж написав усе по суті. Маєте спростування -- прошу підтверджень
"<Ви можете "представити" докази того, що це з польської? Окрім схожості, бо це не доказ?>
r2u.org.ua: Співчасний"
І де там доказ, що це з польської? Там немає жодного дослідження. Ви взагалі розумієте, що таке "доказ"?
"А дурість те, що ви щоразу ганите мовний ужиток більшої частини України як змосковщений."
А які Ви доводи протиставляли, що це не так?
"Drous. ‹ис полу, исполу, съ полу, съполу›.>"
Цікаво, а я думав, що "спів" походить з німецького "zusammen-" через польке "wspol-", де zu- – w-, a sammen – spol.
Знайдіть инчі значіння.
<To dournyõ'ste pisali, hi p. Olexa Rousin.
Drous. ‹ис полу, исполу, съ полу, съполу›.>
Воно не дало в сьогочасній мові спів-.
приймати участь.
goroh.pp.ua: спіл.
r2u.org.ua: *сп?в*
r2u.org.ua: *сп?л*
Мій переклад:
Опріч цього є купа слів:
《Цілком розумію Мову. Щось, крім голослівних закидів, буде? Джерела, посилання на доказ того, що спів- чуже?》
Знайдіть бодай один "спів-" у класиків.
《Воно не дало в сьогочасній мові спів-.
Мій переклад: приймати участь.
Опріч цього є купа слів: goroh.pp.ua: спіл.
r2u.org.ua: *сп?в*
r2u.org.ua: *сп?л*》
Про те, що це не своє, свідчить і те, що навіть галичани, що набрались тих "співів" од поляків, кажуть "сусіда", "суміжний", "сукупний", а не "співсіда", "співміжний", "співкупний".
""Виглядати" в значенні "мати певний вигляд", імовірно, є не питоме(московське) значення"
"《Виглядати》в такому значінні – калька німецького "ausssehen"."
Помиляєтеся.
пол. wygladac
нім. aussehen
англ. to look
слов. vyzerat
ісп. parecer (таке саме семантичне значення)
хор. izgledati.
Ні, не помиляюсь. Якби я помилявся, таке значіння було б у Грінченка. Подвійне значіння слів у чужих мовах не довід на вашу користь, а більше навпаки – друге, чуже українському слову значіння, прийшло звідти. І поляки, і словаки, і хорвати живуть поряд з народами, що розмовляють німецькою. І в московській мові "выглядеть" – калька з німецької : https://arno1251.livejournal.com/589284.html?utm_source=3userpost. Пономарів і собі потверджує, що такий ужиток помилковий: https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-39217093.
Ви недогледіли прикладу з іспанської. Він доводить, що ці значіння (визирати й мати вигляд) – пересікаються.
《Ви недогледіли прикладу з іспанської. 》
Це Ваша вигадка. Я його ввидів, та що з того?
《Він доводить, що ці значіння (визирати й мати вигляд) – пересікаються.》
У чужих мовах. І що з того?
"Це Ваша вигадка. Я його ввидів, та що з того?"
Чому це "вигадка"? Я дбало звіряв його на en.pons.com з инчими мовами.
"У чужих мовах. І що з того?"
Дарма написав друге речення. Це було на ваші слова, що значіння "мати вигляд" – німецьке.
"Питайте в класиків та в людей, що розмовляють українською з діда-прадіда."
Що мені їх питати, як ужили це Ви? Від мовців української такого ніколи не чув. Ні від молодших, ні від старших.
"І що саме тут "звучить неоковирно"?"
Дивно, що Ви не бачите. Повтор "та-так-так".
Я вже був одіслав вас до класиків, що дають приклади такого вжитку. Не марнуйте мого часу.
"Питайте в класиків та в людей, що розмовляють українською з діда-прадіда."
Це я сліпий, чи це Ви не навели класиків? Я пройшовся по r2u.org.ua та ГРАКу, і знайшов лише приклади від Гната Хоткевича та Бориса Грінченка, чого недосить. Не відходьте від запитання, бо інакше Ваші слова – пуста балачка.
Підтримую. Треба джерела
Цікаво, тоді справді варто пошукати джерела.Може, "виглядати" з таким значенням — природне явище.
І щодо "співу" також варто пошукати джерела, бо сказати, що це просто калька польського префікса — це не доказ
"Підтримую. Треба джерела"
"Цікаво, тоді справді варто пошукати джерела."
Ось що відбувається, коли перестаєш вірити в необґрунтовані закиди про калькованість того чи того слова: починається адекватна, плідна дискусія.
Так. Бо дехто вже хтозна-скільки не надає
++
"І щодо "співу" також варто пошукати джерела, бо сказати, що це просто калька польського префікса — це не доказ"
Саме так.
І знову скажу для всіх, хто хоче слухати й розуміти: відсутність доказів -- не доках відсутності